Вроджена клишоногість

Вроджена клишоногість

Термін клишоногість використовують для визначення ряду аномалій розвитку кістково-м'язової системи, які найчастіше є вродженими. В більшості випадків передня частина стопи вивернута вниз і всередину, склепіння збільшено, а п'ята дивиться всередину. Рухи в гомілковостопному суглобі обмежені. А через деформації дитина під час ходьби спирається не так на всю підошву, але й на зовнішній край стопи. За статистикою цей дефект зустрічається у 1-3 дітей на 1000 новонароджених, удвічі частіше у хлопчиків, ніж у дівчаток і в половині випадків є двостороннім. У медицині дана патологія називається еквіноварусною деформацією стопи, а лікуванням займається ортопед. Зазначимо, що багато батьків плутають цю хворобу з неправильною постановкою стопи у малюка, який тільки-но почав самостійно ходити, що є абсолютно різними речами.

Досвідчені узісти можуть діагностувати клишоногість ніг ще внутрішньоутробно: приблизно з 16 тижнів вагітності. І перше, що слід тут написати, це звернення до майбутніх батьків. Якщо вам поставили цей діагноз на плановому обстеженні, то, будь ласка, не варто мучити себе та шукати причини. Вроджена клишоногість у дітей при своєчасній діагностиці, лікування та дотриманні всіх рекомендацій ортопеда в більшості випадків виправна навіть без хірургічного втручання. Вам потрібно набратися терпіння та налаштуватися на результат, адже потрібно буде докласти зусиль. Але з вашим малюком все буде гаразд!

Види клишоногості

А тепер повернемось до самої проблеми. Розрізняють два типи клишоногості: типова (первинна) і атипова (нейрогенна, паралітична, вторинна).

При типовій деформації спостерігаються перелічені вище симптоми: зігнута стопа, п'ята дивиться вгору, ускладнений рух переднього відділу стопи, а внутрішній край розгорнутий догори (варус, аддукція, супінація, еквінус). Ця форма зустрічається найчастіше.

При атиповій деформації стопа виглядає, як коротка і опухла, має яскраво виражену глибоку складку впоперек підошви, великий палець коротший і деформований.

Багатьох батьків хвилюють причини ситуації, що склалася. У медичних довідниках ви знайдете перелік різних варіантів, які можуть призвести до клишоногості: спадковість, вплив негативних факторів під час вагітності (наркотики, куріння, екологія, постійні стреси, вживання медикаментів, опромінення і т.д.), механічна дія матки на стопи ( при маловодді, тазовому передлежанні тощо). Але головне, що слід зазначити, це лише теорії та домисли, засновані на досвіді дослідників і лікарів. Справжньої причини ніхто не знає, незважаючи на те, що ця проблема широко вивчається. Тому варто просто відпустити цю думку «чому?» і зосередитися на ідеї «що можу зробити, щоб моя дитина могла безтурботно бігати з рештою дітей».

Також розрізняють односторонню та двосторонню еквіноварусну деформацію стоп. Тому і лікування клишоногості у новонароджених може відрізнятися в залежності від ступеня змін та наявності патології на кожній з ніжок. Другий вид зустрічається набагато частіше.

Лікування еквіноварусна деформація стопи

- Чи може клишоногість пройти сама з часом?

- НІ!

На жаль, якщо кістки у стопі неправильно розташовані, то самі вони не стануть у фізіологічно правильному положенні. Тому лікування при вродженій клишоногості починається десь з 7-15 дня після народження. Це пов'язано з тим, що тканини ще дуже еластичні, тому набагато легше їх виправити. У немовлят лише частина кісток мають ядро ​​чи ядра окостеніння, інші ж є хрящові утворення. Зазвичай до 4-5 років у дітей вже всі кістки мають частково кісткову тканину, до 7-річного віку всі кістки стопи окостеніють повністю. Винятком є ​​апофіз - кістка п'яти, яка з'являється найпізніше, аж до 10-12 років. Саме завдяки цим особливостям дитячого організму дуже великий шанс успішної корекції при правильному лікуванні на ранніх термінах.

Існує ряд консервативних та хірургічних способів лікування клишоногості. На сьогоднішній день найпоширенішим при вродженій еквіноварусній деформації є метод Понсеті.

Найчастіше у немовлят вдаються до консервативних методів:

• ●  Гіпсують ніжки;
• ●  Використовують спеціальні шини та фланелеві бинти;
• ●  Роблять масажі;
• ●  Вдаються до ЛФК та фізіотерапії;
• ●  Носять спеціальне взуття (брейси);
• ●  Надалі використовують спеціальні вкладки та устілки.

Що стосується хірургічного втручання, то зазвичай коригують сухожилля та зв'язки, а в післяопераційний період застосовують гіпсування.

Розглянемо докладніше деякі з методів. Якщо у малюка спостерігається легкий ступінь деформації, для лікування буде достатньо бинтування м'якими пов'язками. Ніжки фіксуються у правильному положенні, на додаток проводяться масажі та ЛФК. Після відновлення носиться спеціальне взуття та устілки для закріплення результату.

У 90% випадків клишоногості звертаються до методу Понсеті. Його запропонував американським ортопед іспанського походження Ігнасіо Понсеті, який зазначив, що після операції з виправлення еквіноварусної деформації залишаються рубці, змінюється порядок між зв'язками, а стопа стає менш рухливою. Він запропонував метод покрокового гіпсування, ґрунтуючись на термінах вироблення нового колагену та еластичності зв'язок немовлят. Найчастіше корекція починається з 7 по 14 день після народження та триває від одного до двох місяців залежно від складності патології. Малюкові накладають «гіпсові штаніки», які захоплюють колінний суглоб до верхньої третини стегна. Так ніжки фіксуються в положенні максимально близькому до фізіологічно правильного. Заміна гіпсу відбувається кожні 5-7 днів і зазвичай вистачає 5-7 змін гіпсових пов'язок навіть за сильної деформації. Другим етапом є тенотомія ахіллового сухожилля. Це мінімальне оперативне втручання, що сприяє його подовженню. Наступним етапом є носіння спеціального взуття на фіксуючій планці (брейсів). Після зняття останнього гіпсу брейси носять по 23 години на добу. Потім кожні 3 місяці час перебування у взутті зменшується. Якщо лікування розпочато в перші пару місяців життя немовляти, то до 1,2 – 1,5 років малюкові залишають це взуття лише на час денного та нічного сну.

Для хірургічної корекції клишоногості застосовують різні техніки та методики. Операції роблять на м'яких тканинах (подовження сухожиль, розтин зв'язок і капсули суглобів), на скелеті стопи (остеотомія, компресійно-дистракційний остеосинтез) та змінюють місця кріплення м'язів для зміни їх функцій.

Особливе місце займає операція Т. С. Зацепіна. Її роблять у віці від 1 до 6 років, подовжуючи сухожилля та розсікаючи зв'язки медіального та заднього відділів стопи. Також поширені операції з Волкова, Турка та Штурму.

Втручання на скелет проводять дітям від 4 років. Для цього використовують компресійно-дистракційний апарат (найчастіше Ілізарова) для фіксації та зміни позиції кісток.

Ортопедичні устілки є допоміжним і підтримуючим методом при вродженій клишоногості. Вони допомагають закріпити виконану роботу батьків та ортопеда, зняти зайве навантаження зі стоп та колін завдяки підтримці склепіння стопи, додаткової амортизації, фіксації п'яти, пом'якшенню підошви. Ортопедичні вкладиші та коректори спрямовані максимально розвантажувати суглоби та сухожилля, що перебувають у постійній напрузі через фізіологічно неправильне положення.

Амортизаційні устілки є профілактичним засобом боротьби з плоскостопістю та вальгусною деформацією стопи. Вони рекомендовані до використання будь-якій активній людині для правильного розподілу навантаження та комфортного пересування.

Бережіть свої ноги і дбайте про близьких! Завжди краще запобігти хворобі, ніж виправляти її наслідки.